Блискучий злет і трагічна загибель одного з видатних дипломатів свого часу.

Мова про Григорія Щербину, дипломата та  поліглота, уродженця м. Чернігова. Народився Григорій Степанович у 1868 році в багатодітній родині столяра-червонодеревця і здавалося, що розраховувати юнакові було ні на що. Проте завдяки неабияким здібностям він зміг отримати блискучу освіту спочатку в Чернігові, а потім у Москві. Г. Щербина вивчив та володів 16 іноземними мовами,  захистив дисертацію турецькою мовою (!) Працював  аташе у Константинополі, віце-консулом у Верхній Албанії, консулом у Сербії. Навесні 1903 року у Косові-Митровиці склалася непроста міжетнічна ситуація між сербами та албанцями-ісламістами. Бажаючи допомогти під час збройної сутички декільком родинам сербів, Григорій Степанович надав їм притулок на території консульства. Розлючені албанці напали на приміщення консульства та смертельно поранили консула. Сербський король, дізнавшись про це, направив для порятунку Щербини свого особистого лікаря, але його допомога, на жаль, вже не знадобилась. Григорій Степанович Щербина загинув на 35-му році життя. Поховали Г. Щербину за його заповітом  в рідному місті Чернігові. На могилу було покладено близько 50 вінків, в тому числі від короля та королеви Сербії, Міністерства закордонних, російського посла у Константинополі, від Македонії, жителів Чернігова, Севастополя та багатьох співчуваючих. «Вся дорога від вокзалу і до Троїцького монастиря була забита людьми…Деякі  сиділи навіть на деревах та дахах…», -  так писала преса початку ХХ ст. про величезну кількість людей, які приїхали до Чернігова, щоб віддати шану  відомому дипломатові. До того місто не бачило такої церемонії прощання.

Похований дипломат та  поліглот Григорій Щербина у каплиці зліва від центрального входу у Троїцький монастир у м. Чернігові. Між короткими стриманими рядками меморіальної таблички не прочитаєш про блискучий злет і трагічну загибель одного з видатних дипломатів свого часу.        

Пам’ятаймо свою історію.