«Чернігівський», «Носівський», «Деснянський» та інші сорти ячменю вивів Губернатор на Чернігівщині.

Про чому – це не посада, а прізвище відомого селекціонера, науковця, керівника Носівської дослідної станції (/places/budivla-silskogospodarskoi-doslidnoi-stancii).

Василь Сергійович Губернатор, хоч і не уродженець Чернігівщини, проте багато зробив і на благо нашого краю, і на благо нашої держави. На Чернігівщині не одне десятиліття працював та очолював Носівську дослідну станцію, куди він потрапив практично зразу після ІІ світової війни. Працюючи у складних умовах, проводив сотні експериментів та розробив нову методику виведення високоврожайних сортів ярого ячменю та рапсу. Пізніше його методика стала називатись «губернаторський метод селекції». Саме завдяки цій методиці ним та його учнями було виведено майже 30 нових сортів зернових, зернобобових, круп’яних, овочевих культур і трав. Серед них: «Чернігівський», «Носівський-2», «Чернігівський-5», «Чернігівський -7», «Носівський-6», «Деснянський-8» та ін. сорти ярого ячменю. Ці сорти займали майже всю посівну площу ярого ячменю на Чернігівщині, висівалися на площі понад 2 млн. га у багатьох країнах пострадянського простору. Щорічна ефективність від вирощування виведених Василем Сергійовичем сортів ярого ячменю приносила мільйонні прибутки, проте, не автору. Все зароблене йшло у загальнодержавну та партійну казну.

А ще "губернаторські"сорти мали високі пивоварні якості, за що, за однією із версій, в асортименті видів  пива бренду "Чернігівське" було пиво "Губернатор", назване прізвищем відомого селекціонера.

Щодо історії походження такого незвичного прізвища, Василь Сергійович розповідав, що таким чином над його пращурами поглузував писар під час першого перепису козацтва в Україні, бо вони із-за бідності не могли йому заплатити за більш «пристойне» прізвище.

Вже 35 років минуло, як він пішов з життя, проте його селекційні напрацювання актуальні й досі.

За матеріалами «Енциклопедія Носівщини», wikipedia