Чи до вподоби гостям краєзнавчі пікніки та музейні посиденьки?

Саме на такі екскурсії запрошує відвідувачів Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» на Чернігівщині. Чому саме у такій формі пропонуються тури, які маловідомі локації екскурсанти можуть відвідати під час маршруту, що є унікального у закладі і взагалі як зараз працюється в Історико-археологічному музейному комплексові «Древній Любеч», - про все це редакція сайту «Чернігівщина туристична» розпитала  директора цієї музейної установи Сергія Заліського.

1.  Пане Сергію, доволі незвичні форми екскурсійної роботи використовуєте: краєзнавчі пікніки та музейні посиденьки. Чому? У такому форматі більше цікавляться історією Любеча?

Станом на зараз у нас, як, власне і на більшості інших туристичних локаціях України, а особливо в тих, що знаходяться у прикордонні з країною-агресоркою та з її практично васалом (відстань від Любеча до кордону з білоруссю -3 км),  - туристичні потоки зменшились у рази. Тому зараз ми робимо акцент у своїй екскурсійній діяльності на учнівську молодь нашої громади. А їм потрібні не просто розповіді – дати, події, персоналії і т.ін., а певні дійства та атракції, щоб інформація, яку наші співробітники їм розповідають з історії Любеча та нашого краю, краще запам’ятовувалась і щоб  дітям було цікаво та не нудно.

Ще ми зараз пропонуємо екскурсії – квести по виставковим залам на різноманітну тематику та екскурсії  з анімацією: в залежності від об’єкту, наші співробітники переодягаються в костюми різних історичних персонажів і з’являються, так би мовити, « у кадрі» у певний час. Це легендарні постаті: звісно ж -   Антоній Печерський (уродженець Любеча – нагадую для тих, хто забув), це й князь Святослав та Малуша, батьки Великого князя Київського Володимира Святославовича, також - гетьман Павло Полуботок. Такі атракції, зрозуміло,  оживляють екскурсії.  Діти знають, що десь має з’явитись історична особа, проте поява того чи іншого персонажа активізує увагу екскурсантів.

2. З Вашої розповіді зрозуміло - хто цільова аудиторія цих програм. Для дорослих, якщо такі групи приходять, що пропонуєте?

Звичайно є й доросла аудиторія, яка, до-речі, також дуже позитивно сприймає елементи анімації під час екскурсії. Ми проводимо наші тури відповідно до побажань наших відвідувачів. В тому числі екскурсію – квест  « Любеч: стежками  Нестора Літописця». Можемо і для дорослих організувати турпікнік, чому б і ні.

3. Що пропонуєте індивідуальним відвідувачам?

Крім екскурсійних маршрутів нашими об’єктами (їх у нас  п’ять: урочища Замкова гора,  Монастирище,  ближня та дальня печери Преподобного Антонія,  пам’ятка архітектури національного значення 18 ст.  кам’яниця П.Полуботка ) у Історико-археологічному музейному комплексі «Древній Любеч» працюють ще 11 постійних та тимчасових виставок, присвячених народним промислам (ткацтву, рибальству, хліборобству та ін.), побутовим виробам різного періоду (праскам, вагам телефонам), діє виставка картин та ін.

4. «Древній Любеч» знаходиться не так вже й далеко від недружньої до нас білорусі. Це якось впливає на роботу музейного комплексу?

Ну звичайно все це впливає вкрай негативно. Завдячуючи нашим Силам Оборони ворога на Любеччині немає. Проте наша громада знаходиться у безпосередній близькості до білорусі і ми входимо до прикордонної смуги. Щоб до нас приїхати комусь не з нашої громади, треба взяти дозвіл у Чернігівському прикордонному загоні. Проте якщо хтось пройде цей шлях з «ускладненнями» та приїде до нас, - гостинно зустрінемо і покажемо древній Любеч з усією його багатогранною історією

5. Традиційне питання: щось ще цікавеньке цього сезону можете запропонувати охочим, попри все, відвідати Любеч?

Так, у нас є своя «музейна унікальність»: маємо фонди відкритого типу (як кажуть фахівці – єдині в Україні). Що це таке: напевно, більшість тих, хто відвідує музеї, - знають, що в експозиціях закладів демонструють незначну кількість експонатів від загальної, що є у музеї. Основна частина зберігається у фондосховищах і не доступна для відвідування широкому загалу. Проте ми надаємо таку можливість – охочі можуть відвідати наше фондосховище і побачити як там зберігаються експонати.

І ще цього року у нас спільно з нашими однодумцями з Києва з’явився новий, так би мовити, міжміський маршрут, паломницький тур «Шляхами Антонія», де бажаючі можуть відвідати Антонієві печери у Любечі, Чернігові та Лавру у Києві.

6. Ну і на останок: про саме давньоруське легендарне місто Любеч відомо чимало. Й інформації про нього також можна знайти силу-силенну. Проте, напевно, маєте якість маловідомі та захопливі історії з життя цього сивочолого міста? Хоч одним таким фактом навіть і коротко – поділіться, будь ласка, з  нашими читачами

Про те, що Любеч згадується у «Повісті временних літ» під 882 р. вже з цією назвою (трохи раніше Чернігова), напевно, багато хто чув та знає. Проте у світі наше місто називали дещо інакше: наприклад, давні греки називали Любеч «Амадокою», тобто місцем виготовлення човнів-однодеревок. У  анналах візантійського імператора Костянтина Багрянородного наше місто називається «Теліоца». Це інформація з писемних джерел. Проте під час розкопок на території Любеча було знайдено поховання заможної жінки, яке датується ІХ-Х ст. Це, так би мовити, матеріальне підтвердження того, що наше місто вже у ІХ ст. належало до великих міст Київської Русі. І ще один цікавий факт: з історії відомо, що наше місто у певний час належало двом гетьманам – Павлові Полуботку та Іванові Мазепі. Знову ж таки під час археологічних досліджень території поблизу кам’яниці Полуботка були знайдені рештки 2-поверхового будинку і серед речей, які збереглись, дослідники знайшли печатку ще одного гетьмана – Павла Тетері. Допоки невідомо – як вона опинилась у Любечі: чи вона мала певну юридичну силу і нею користуватися й інші тогочасні діячі, чи, можливо, вона тут з’явилась вже пізніше, як подарунок, наприклад. Допоки ця інформація залишається під питанням - вивчаємо джерела.

Від редакції сайту «Чернігівщина туристична» постійно нагадуємо: всі музеї, у т.ч. й Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч», працюють в режимі воєнного стану, відвідування музею обов’язково треба узгоджувати завчасно. Довідки за тел. 0988310674