Довженко – вчитель, вояк, художник, письменник, карикатурист, дипломат

І це не всі царини, в яких працював  наш земляк Олександр Довженко. Це згодом він став   кінорежисером культових кінострічок «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал» та ін. Це пізніше його визнають  класиком світового кінематографа, а його стрічка «Земля»  здобуде світове визнання і до наших днів входитиме у дванадцятку найкращих фільмів усіх часів і народів. За версією ЮНЕСКО цей фільм є одним  з п’яти головних стрічок у світовій історії.

А до того в його «життєвому щоденнику»  були  інші, менш відомі, проте цікаві, захоплюючі, вражаючі  «сторінки».

«Чернігівщина туристична» спільно із Сосницьким літературно- меморіальним музеєм О. Довженка зробила добірку таких фактів та пропонує до ознайомлення (для когось – нагадування) нашим читачам.

1. Згідно з останніми генеалогічними дослідженнями, предки Олександра Довженка по батьківській лінії були козаками з Полтавщини, які прибули на Сосниччину у XVIII ст. Спочатку мали прізвище  Величко, яке  з часом у  Сосниці перетворилось на «Довгий», а згодом – Довженко, що загалом вказує на кремезних та високих людей.

2. По материній лінії рід складався з ткачів. За дитинства Олександра Петровича  рід Довженків називали Тарасовичі – по прадіду Сашка Тарасу.

3. Вулицю на околиці Сосниці, де в основному проживала багаточисленна рідня митця, називали спочатку В’юниською – тут проходив шлях на Макошине та Борзну, потім її перейменували на вулицю «19 лютого» на честь падіння кріпосного права, на поч. ХХ ст.  знову перейменували на  - «1 травня», а з 60-х рр. ХХ ст. і понині вони названа на честь Олександра Довженка.

4. О. Довженко починав як художник з псевдонімом «Сашко». У документах спецслужб, які стежили за ним від кінця 1920-х і до смерті, він проходив під псевдонімами «Запорожець», «Кієвлянін».

5. Довженко був вояком УНР у 1918 – 1919 рр.

6. У 1919-1920 рр. був двічі у полоні:  перший - за підозрою у розвідувальній діяльності на користь армії УНР, отримав  вирок відбування у концтаборі «до конца гражданской войны» (звільнено на вимогу партії боротьбистів).  У 1920-му -  після прориву польських військ у Житомирі потрапив у полон до поляків, які під час допиту піддали його умовному розстрілу. З полону втік до червоноармійського загону.

7. 1921 р. – на дипломатичній роботі у Польщі, де очолював місію з репатріації та обміну полоненими, згодом – керуючий справами Повноважного Представництва України.

8. 1922 р. – секретар консульського відділу Торгового представництва України  у Німеччині.

9. Навчався у приватній німецькій мистецькій школі експресіонізму. У цей час познайомився з художником М. Глущенком і сприяв тому, що цей художник прийняв радянське громадянство. Глущенко потому писатиме доноси на Довженка під псевдо «Художник», «Ярема».

10.  У Берліні Довженко мав персональну виставку картин. В Україні свою творчу кар’єру починав з роботи художника – карикатуриста та ілюстратора. Хист до малювання мав ще змалку. Іноді, коли паперу не було, міг малювати на ріжках материної білої хустки, тож коли його мама Одарка Єрмолаївна вдягала хустину, вона в неї була у дитячих малюнках.

11. В автобіографії стверджував, що був членом партії боротьбистів, проте, втративши партквиток, не поспішав його відновлювати. Не зробив він це до кінця життя. На сьогодні документів, які свідчили б про прийняття Довженка до лав компартії, не виявлено.

12. З 1925 р. почав активно займатися кіно,  планував себе присвятити винятково жанру комедії. Також мріяв про дитячу мультиплікацію.

13. Трилогією «Звенигора»(1927), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) фактично започатковує новітнє кінематографічне явище – «українське поетичне кіно».

14. Найзнаменитіший фільм Довженка «Земля» переглянули і високо оцінили такі видатні особистості як Герберт Веллс, Альберт Ейнштейн, Акіра Куросава, Анджей Вайда, Бернардо Бертолуччі, Мартін Скорсезе. Після перегляду «Землі» Гітлер вигукнув: «Цей фільм жахливий, наче добре озброєна ворожа армія» і в у 1933-му він був заборонений та вилучений з прокату, як і інші радянські фільми.

15. В той час, коли весь світ захоплювався фільмом «Земля», аплодуючи майстерності режисера і новітнім кінознахідкам в роботі,  у радянському союзі його заборонили на 9-й день після виходу на екрани. Довженко важко пережив заборону – посивів і навіть думав про самогубство.

16. В «Землі» Довженко чи  не вперше у  світовому кіно оголив жіноче тіло (драматична сцена, де дівчина у стані афекту зриває з себе одяг, коли довідується про загибель нареченого, ніби ведучи німий діалог з Богом: «Чому, Боже, ти не дав мені пізнати чоловічої ласки?!»). За це радянська цензура звинуватила режисера в «натуралізмі-біологізмі», а закордонна преса вгледіла порнографічний момент.

17. На нього тричі здійснювали замахи.

18. Був офіційно одруженим двічі – на вчительці Варварі Криловій та на акторці Юлії Солнцевій.

19. О. Довженко був постійно під наглядом НКВС. В одній із доповідних значилось: «уві сні розмовляє українською». Вважається, що цей донос належить другій дружині Довженка Юлії Солнцевій. Серед тих, хто писали доноси на Довженка, були Ю. Смолич (агент «Стріла»), М. Глущенко (агент «Ярема», «Художник»), М. Бажан (агент «Петро Уманський»), О. Перегуда (агент «Правдін»), В. Потієнко (агент «Сорбонін»).

20. Він говорив, що буде війна з Німеччиною і розпочне її СРСР.

21. У роки радянсько-німецької війни працював військкором. Пройшов три фронти, отримав звання полковника.

22. У 1944-му після повісті «Україна в огні» був звинувачений фактично у трьох розстрільних статтях, звільнений від усіх державних та громадських  посад, виведений зі складу різних комітетів,  редколегії журналу «Україна», звільнений від обов’язків художнього керівника Київської кіностудії. Отримав заборону жити і працювати в Україні.

23. Завдяки Довженку з’явився орден Богдана Хмельницького.

24. Останні 4 роки перед смертю щоліта відвідував будівництво Каховського водосховища, ГЕС і новозведене місто Нову Каховку. Залишив цінні щоденникові записи про останні дні відселених козацьких сіл, вирубані вікові дніпровські плавні, про будівництво дамби. Долучився до архітектурного урізноманітнення м. Нова Каховка:  так знамениті «кам’яні вишиванки» бойчукістів з’явилися на будинках містечка завдяки Довженковій критиці сірості і особистого офіційного звернення до  Академії архітектури.

25. На ділянці землі у Передєлкіно, що отримав під дачу, побудував українську мазанку та посадив сад. Для Довженка це був куточок України у Підмосков'ї – одну частину ділянки на честь назви рідного селища Сосниця Олександр Петрович засадив соснами, іншу – вишнями та яблунями. І ще чомусь лопухами, які там росли велетенські. Останній земний день Довженка, 25 листопада 1956 року, пройшов саме у цьому засніженому саду.

26. На кіностудіях, де працював Довженко, -  Київській, Одеській, на «Мосфільмі» , -  завжди садив сади, де обов’язково були яблуні.

27. Після війни, не маючи можливості знімати кіно, писав п’єси, був старшим викладачем кафедри драматургії кіно у ВДІКу, працював монтажером та коментатором.

28. Довженка найчастіше звинувачували у націоналізмі, пантеїзмі та язичництві.

29. 10 вересня в Україні відзначається День кіно на честь дня народження Олександра Довженка.

30. О.Довженко – письменник. У його доробку 9 літературних творів. Деякі з його творів, наприклад, всесвітньовідома  «Зачарована Десна» та ін.  й досі вивчають у школах.

31. Його іменем названий один з астероїдів.

32. У 1968 р. в Берліні на честь Довженка та його фільму був відкритий кінотеатр «Арсенал».

33. Французький режисер і актор Марсель Оме назвав невелику річку біля свого замку «Зачарована Десна».

34. Ранній Довженко захоплювався Чарлі Чапліном, у 20-х  написав сатиричний сценарій і хотів відправити в Голівуд комедіанту. Мріяв хоча би місяць побути в Голівуді за сприяння Чапліна. Мине час і, Чарлі Чаплін, подивившись  фільми Довженка, скаже знамените: «Слов’янство дало світу кінематографа лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка”.

35. Свої роботи Довженко порівнював з деревами: «Мої роботи схожі на яблуні: добре потрусив – набрав 500 яблук, погано – впало 10 шт.»

36. Нещодавно у Лос–Анджелесі з'явилась «Ліга імені Довженка»  - ліга мистецької взаємодопомоги та підтримки, яку надають один одному українські фільммейкери, що зіткнулись в еміграції з труднощами.

37. Багато з його  тогочасних висловів актуальні й сьогодні. Ось деякі з них:

 “Україна поруйнована, як ні одна країна у світі. Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю. У нас нема майже вчених, обмаль митців…” ( це про наслідки для України від  радянсько – німецької війни).

«Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий-зорі».

« Дитинство дивується, молодість обурюється. Тільки літа дають нам мирну рівновагу та байдужість».

«Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла у життя».

«…все цілком ясно, що земля у селян, фабрики у робітників, школи в учителів, лікарні у лікарів, Україна в українців, Росія в росіян».

«…невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм… в невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?..»

 « Бог в людині. Він є або нема. Але повна його відсутність – це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди обов’язково прийдуть до нього. Не до попа, звичайно. Не до приходу. До безсмертного…»

Більше про історію життя нашого талановитого земляка  можна дізнатися у Сосницькому літературно-меморіальному музеї О. Довженка. Звертаємо увагу на те, що всі музейні заклади, у тому числі й музей Довженка, працюють з урахуванням воєнного стану. Тому про відвідування закладу краще домовитися завчасно. Тел. для довідок  (046) 552-15-90.

За матеріалами wikipedia, nus.org.ua,  old.zorya.poltava.ua