Французький лікар, український етнограф, «медичний географ» та Чернігівщина

Це - Домінік П'єр Де ля Фліз,  народився у Франції, якого під час його проживання в Україні називали Дем’яном Петровичем, бо так для більшості було зручно та зрозуміло.
 

Отримавши медичну освіту, служив у французькому війську. Брав участь у декількох походах наполеонівської армії, у т.ч. й на росію. У 1812 р. під Смоленськом був поранений, потрапив у полон до російської армії та ледь не був зарубаний донськими козаками. Проте доля розпорядилась інакше: один із генералів  його все ж таки врятував. Після  одужання Де ля Фліз вирішив не повертатися на свою батьківщину, одружився та осів в Україні, а саме у Мглинському повіті Чернігівської губернії у маєтку генерала І. Гудовича, який врятував його від смерті і племінниця якого стала йому за дружину.

Де ля Фліз працював у лікарнях на Київщині.  Під час епідемії холери лише в Білій Церкві з понад 300 хворих врятував життя 247 особам. Впродовж семи років зробив щеплення від віспи понад 10 тисячам селянських дітей. Починаючи з  1845 р. за програмами географічного товариства та Київського навчального округу,  до складу якого входила й Чернігівщина, розпочав дослідження з «медичної географії» спочатку Київської губернії з метою з'ясування впливу навколишнього середовища на здоров'я людини. Протягом наступних майже 10 років подорожував й іншими територіями України, зібрав та узагальнив чималий фактичний матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення (житло, одяг, звичаї, пам'ятки старовини, народні перекази, пісні, прислів'я тощо),  створив опис розселення українців за методом історико-етнографічного районування. Особисто ілюстрував свої дослідження. Проводив аналіз та порівняння, зазначав схожість та   певні етнографічні відмінності на рівні повітів та навіть сільських общин. У 1858 р. Де ля Фліз вийшов у відставку в чині надворного радника. На той час він вже був вдівцем (його дружина померла у 1843 р.). Купив  маєток у с. Синяки  (тепер с. Григоро-Іванівка)  Ніжинського району. Але працювалося Дем’яну Петровичу краще поруч із сином Миколою, який жив та працював  у Ніжині.  За три роки Домінік П'єр Де ля Фліз помер у Ніжині. Місце його поховання невідоме.

Так сталось, що його роботи – описи були оформлені в окремі збірки та з часом «розпорошились»  по різних містах. Деякі з них чудом збереглися, деякі втрачені. Станом на зараз  частина його досліджень  знаходяться в архівах Києва, Чернігова та Санкт-Петербурга.  У Чернігові, у фондах Чернігівського обласного історичного музею імені  В.Тарновського зберігаються декілька його альбомів, у т.ч. два більш ранні - 1848 та 1849 років,  які свого часу потрапили до мецената і колекціонера В.В.Тарновського.

За матеріалами wikipedia, https://kuprienko.info/demeshhuk-a-v-al-bom-dominika-de-lya-fliza-yak-dzherelo-z-ukrayins-koyi-etnologiyi/