Таку інформацію надає Вікіпедія про українського діяча епохи Гетьманщини Андрія Андрійовича Рачинського. Цю установу (сучасною мовою це буде орієнтовно місцевий судовий орган) він очолював майже 15 р. після того, як закінчив свою музичну кар’єру придворного капельмейстера гетьмана К. Розумовского. Працюючи у капелі, запровадив т.зв. італійський спів, поєднуючи його з елементами мелодики українських пісень, написав багато церковних творів, сам диригував під час духовно-хорових концертів. Ще – започаткував нотну бібліотеку Розумовських. Наразі це одна з важливих пам’яток європейської музичної культури ХVІІІ ст. Вона нараховує близько 1700 партитур, які представляють усі музичні жанри ХVІІІ ст. – від камерних ансамблів до симфоній та опер. Серед них рідкісні видання композицій Гайдна, Моцарта, синів Баха, Кореллі, Тартіні (деякі – єдині у світі). Тут є навіть рукописні копії творів прусського короля Фрідріха Великого. Зараз ця колекція зберігається у Національній бібліотеці України імені В. Вернадського.
Рачинський не є уродженцем Чернігівщини, проте не одне десятиліття свого життя присвятив розвитку Новгород-Сіверщини зокрема і України в цілому. Крім вказаної посади він був останнім новгород-сіверським сотником (у подальшому ця посада була скасована), активно працював у патріотичному Новогород-Сіверському гуртку, був невтомним поборником відновлення Гетьманщини, широкої автономії України у складі російської імперії, не виключав і виходу українських земель з її складу, звичайно, у даному випадку спираючись на іноземну підтримку.
На посаді голови II департаменту Новгород-сіверської Верховної «Расправи» працював практично до останніх днів свого життя. Помер у 1794 р. у Новгороді-Сіверському, де і похований.
За матеріалами: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Новгород-Сіверського музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім», radiosvoboda, wikipedia