Лікар та талановитий композитор з Чернігівщини.

Без сумніву складно поєднувати два абсолютно різні напрями діяльності, проте Олександрові Леонтієвичу Горілому це вдавалось. Народившись у глибинці Чернігівщині (с. Малі Щербиничі, яке відповідно до чергового адмінподілу у 1937 р. було передано у підпорядкування Злинківського району Брянської області рф) та закінчивши гімназію у Новгороді-Сіверському, зміг одночасно навчатись і на медичному факультеті Московського університету, і в Московській консерваторії.

Після закінчення навчань він певний час працював лікарем у Чернігові та ін. містах, хоча подальша його діяльність була все ж таки більше пов’язана  з музикою. Саме у Чернігові, у 1897 р. відбувся концерт із творів Горілого, і тоді ж митець вирішив присвятити своє життя музиці. 

Досвід професійної діяльності у сфері музики — величезний: на поч. ХХ ст. він створював музичні класи, училища, симфонічні оркестри  (у т.ч. Державний симфонічний оркестр в Києві, який працює й донині). Писав опери (у  т.ч. «Вій»), вокально-симфонічні та камерно-інструментальні твори, хори,
романси, оркестрував ряд опер, наприклад, для театральної трупи М.Садовського оперу «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, написав до неї арію «Прилинь, прилинь». Брав активну участь у створенні спілки взаємодопомоги оркестрових музикантів. Ще встигав виступати диригентом у різних містах та гастролювати, у т.ч. й закордоном. Саме цей факт в його біографії став фатальним: його як і багатьох інших почали підозрювати у держзраді.  

На поч. 30-х рр. ХХ ст. О.Л.Горілий  був вимушений припинити концертну діяльність та працював лікарем у Пущі-Водиці. Однак  у 1937 р. був репресований.
 

 За матеріалами wikipedia, day.kyiv.ua