Кохання починається з очей

Скільки історій розповідаю та досі ні слова про людське кохання. Жоден поет таке б безчинство не пробачив. До речі, про поетів, а точніше про письменників. Знаю одненьку історію інтелігентного кохання, тож є що й вам повідати.

Садиба Білозерських, що розкинулася серед фруктових садів на хуторі Мотронівка, не вражала архітектурним багатством, красою парків, водних фонтанів чи то наявністю картинних галерей як було заведено у всіх поважних маєтках тих часів, але у ній було дещо дорожче у часовому вимірі – гніздечко творчої інтелігенції. Хоча б ось взяти Василя, одного із дев’яти дітей родини, навчався на другому курсі Київського університету, збирав у себе вдома студентів, де обговорювали і літературу, і філософію, і релігію, мріяли про розвиток української мови та літератури. Ось в таких декораціях і познайомилися Василь і Пантелеймон Куліш – головний герой нашої історії. Василя так вразив новий знайомий, що він заочно встиг відрекомендувати кожного члена своєї родини та навіть запросив на святкування Різдва у рідній Мотронівці. 

Звідси ми і розпочнемо.

Дорога до садиби Білозерських була важкою. Зима міцна, справжня, азамети і добрі дороги не зносять. Поскрипували сани, повільно наближаючисьдо рундука родини. Та гостей в будинку авжеж чекали, прохали до щедрого столу. Порозсідалися по лавкам та й бесіди ведуть.

Олександра, вихована під пильним наглядом материнським, була стриманою та скромною, лише спідлоба зиркала на Куліша. А він же гордий та самолюбний, і слова з нього так і ллються рікою, в прислів’я-пісні виплітаються, різні тексти цитує та розумом своїм і обізнаністю зачаровує. Чи помітив того вечора Куліш Олександру? Безперечно. Чи народилося кохання? Не скажу, домислюйте самі. Та правда в тому, що наступне літо Куліш провів у Білозерських, працюючи над своєю «Чорною радою». І, від’їжджаючи,частенько прикривався приводами, що щось бувало забув, раз у раз, повертаючись. Три роки так і пробігли. 

І сватався Куліш до Олександри неодноразово, та мати все давала відкоша, мовляв, хотіла перспективного жениха (чи все таки надійного?). А Олександра знай собі, характер проявляє: «Проти вашої волі не піду - але й ні за кого не піду!» Квіти висаджує, де сліди Куліша не встигли змитися дощем. Хрестики вимальовує на знак згоди вийти заміж за Панька. Не сила вже була матері розлучати коханих, змилувалася. Так і справили весілля. 

І гірке й солодке, і тихе й голосне – кохання млосне й злостиве, то ти вже обери своє, - так і собі поетом станеш. Що не кажіть, а найкраще у коханні, то його зародження – маленький бутон чогось прекрасного: та, як показує досвід, і бур’яни бувають гарні.

Що відвідати?

☑Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша "Ганнина Пустинь" – тут оселилося й проживає власною персоною кохання головних героїв історії. Дізнайтеся всі перипетії родинного життя Білозерських-Кулішів, повірте, є де розгулятися!

☑Художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України Олександра Саєнка» (відокремлений науково-експозиційний структурний підрозділ Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана)– якщо вже згадувати талановитих людей, то не грішно завітати б і до садиби художника Олександра Саєнка, до того ж музей знаходиться лише в 10 км від музею-заповідника П.Куліша «Ганнина Пустинь».

Розмальовка для дітей: