За публікацію всесвітньо відомих світлин спаленої Корюківки у роки ІІ світової війни, автора викликали «розмову» до міліції.

Напевно відомо, що у Корюківці,  що на Чернігівщині, у березні 1943 р. загонами угорської військової жандармерії  було здійснене масове вбивство 6700 мешканців цього селища. Масштаби трагедії  вражають: вбивства у Корюківці за кількістю жертв майже у 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідице, у 12 — французький Орадур (інформація – wikipedia). Широковідомою ця трагедія стала і завдяки світлинам Олександра Корнієвського, молодшого сина відомого майстра музичних інструментів, винахідника  бандурини (яка мала заміняти 2 бандури та акордеон), музиканта Олександра Самійловича Корнієвського.

Олександр Корнієвський – молодший майже 4 роки перебував у німецькому полоні. Прохолив відповідні перевірки, фільтраційні табори…По війні практично все життя працював гравером на фабриці техпаперів. У 1947 р. знову потрапив у немилість партійному керівництву із-за того, що у своїх фото передав трагедію мешканців Корюківки, про яку у радянські часи намагались не згадувати та не акцентувати на ній увагу.  Він фотографував спалену Корюківку, сліди пожеж, нові будинки, які вже з’являлися на вулицях.  Це не можливо було здійнити непомітно,  адже у ті часи людина з фотоапаратом була рідкістю. Звернули увагу на це й відповідні місцеві «органи».  НКВДист, який викликав  до себе Корнієвського  на «розмову» почав загрозливо з’ясовувати на кого той «працює».  Повернувшись додому, О. Корнієвський-молодший усі плівки знищив. Одна випадково залишилася. Тепер ці фото є й у музех, книгах відомі широкому загалу. Завдяки ним ми можемо побачити ту трагедію, яка сталася у Корюківці  80 років потому.
 
За матеріалами  краєзнавця А. Науменка, наукового співробітника Корюківського історичного музею.