Це – Володимир Олексійович Бец, уродженець с. Татарівки, неподалік м. Остер на Чернігівщині. Його називали генієм у вивченні кори головного мозку. За визначенням експертів на виставці досягнень науки та техніки у Відні у 1873 році ніхто до нього не вивчав будову мозку так глибоко, як це зробив він. Його праця та дослідження у цьому напрямку принесли йому світову славу. Зараз немає жодного підручника з анатомії, гістології чи неврології, в якому не було б відзначено, що у 5-му шарі кори головного мозку містяться гігантські пірамідні клітини, які названі на його честь – «клітини Беца». Проте крім мозку, Володимир Олексійович досліджував надниркові залози, кровообіг у печінці, кісткові тканини, був відомим психіатром, працював лікарем – клініцистом. За визначенням фахівців, які популяризують його вчення, - ці дослідження Беца і досі без перебільшення рятують життя мільйонів людей.
Понад 20 років він був професором кафедри анатомії Київського університету Св. Володимира. Про його емоційні та надцікаві лекції писали у багатьох виданнях ХІХ ст.
Крім медицини, анатомії, викладацької діяльності, В. Бец встигав займатися вивченням та популяризацією історії України. Спільно з істориком В. Антоновичем власним коштом друкував книги та нариси, присвячені видатним особистостям нашої держави - гетьманам Сагайдачному, Хмельницькому, всіляко підтримував та позиціонував колекцію українських старожитностей В. Тарновського у Чернігові. За свої проукраїнські погляди був вимушений піти у відставку. Похований у Києві, на території Видубицького монастиря. У м. Остер є провулок та вулиця, названі на честь нашого всесвітньовідомого земляка.
Інформація із відкритих джерел.