Взірець свідомого українця з Чернігівщини.

Так називали сучасники Олександра Амфіановича Тищинського, уродженця с. Голубичі на Чернігівщині, який на своєму віку мав всього та стільки, скільки б вистачило не на одне тихоплинне життя.
Від замолоду – він у центрі студентських таємних товариств у Харкові, Києві,Тарту. Неодноразово за свої вільнодумські та протестні погляди виключався із вузів, потрапляв у тюрми, висилався під поліцейський нагляд, мав певні заборони, у т.ч. жити та працювати у великих містах. І куди б його не закидала доля, - він постійно у вирі активного громадського життя, захисту поневолених у боротьбі за справедливість.

Повернувшись на Чернігівщину, працював у самоврядних установах Чернігівської губернії, де здобув достатньо високий авторитет.  Працюючи на різних, у т.ч. й державних посадах, опікувався встановленням справедливих податків для селян, дешевими кредитами для них.  Також акцентував увагу та ресурси на освіті, медицині, відбудові  міської інфраструктури.  Довгий час був заступником директора Чернігівського міського банку, завдяки й йому цей банк за 25 років існування отримав  1,4 млн. крб. чистого прибутку, певна частина коштів постійно використовувалась на благодійність.

Громадська діяльність Тищинського теж вражає: він був скарбником Чернігівської общини сестер милосердя Св.Феодосія, Чернігівського аматорського музично – драматичного гуртка, постійно писав краєзнавчі та публіцистичні дописи у різні видання, сам фінансував видання багатьох книг, допомагав та сприяв друкуванню творів Леоніда Глібова. Навіть певний час, коли Глібов практично осліп, особисто записував його байки. Враховуючи його здобутки, була створена держстипендія імені Олександра Тищинського.

І ще окрема його заслуга, яку також не можна переоцінити, - його допомога  та активна участь у створенні Чернігівської громадської бібліотеки (нині обласної універсальної бібліотеки ім. В.Г.Короленка), розширенні та постійному полоненні її фондів, сприяння упорядкуванню її діяльності та відповідному фінансуванню.
Мав сімох дітей, серед яких -  Любов — відома на початку XX ст. оперна співачка Андрєєва-Дельмас. Вона виступала на кращих оперних сценах  багатьох театрів світу. Один із найяскравіших її образів - циганки Кармен. Минуло понад століття, а досі Любов Дельмас тримає титул кращої Кармен світової опери.

    Сім’я проживала на Сіверянській вулиці у Чернігові, недалеко від садиби Коцюбинських. Однак, садиба до сьогодні не збереглась. Проте зберігся обеліск на могилі  на території Воскресенської церкви із надписом «А.А. Тищинский, благодарный город Чернигов».
Інформація із відкритих джерел, окрема подяка сторінці «Чернігівщина в житті славетних»