Перший український провінційний архітектор, городничий Коропа, що на Чернігівщині

Інформації про його персону не так багато, проте залишились його роботи як талановитого майстра з особливим поглядом та цікавими неординарними архітектурними рішеннями. Мова про Мосципанова Максима Климовича, уродженця Чернігівщині (народився у 1743 р. у місті Кролевець, яке до 1939 р. було у складі Чернігівської області). Його можна назвати місцевим архітектором, адже і життя, і сім я, і діяльність були тісно повʼязані з нашим краєм.

По - перше, отримав гарну освіту в Чернігівському колегіумі. По-друге, оселився у Коропі та став його «мером»- городничим. По-третє, будував та перебудовував нині відомі на Чернігівщині памʼятки: у Коропі перебудував оборонну споруду - Іллінську церкву, є автором проєкту палацу П. Румʼянцева-Задунайського у Вишеньках; його називають архітектором палацу у Качанівці. Деякі з дослідників провінційної архітектури Лівобережжя України XVIII-ХІХ ст.ст. припускають, що і Новгород-Сіверська Тріумфальна арка - брама 1787 р. побудови могла бути спроєктована Мосципановим або за його участі, адже в її рисах дуже помітний вплив баженівської- квасівської школи, до якої належав і Максим Мосципанов. Сімʼя та діти у нього зʼявились також на Чернігівщині - у Коропі: тут він одружився з донькою коропчанина і коропського казначея, Василя Лихошерстова - Марією, з якою мав кількох синів.

Максим Мосципанов почав свою трудову діяльність у канцелярії Малоросійського скарбу військовим канцеляристом, проте попрохав дозволу у гетьмана Кирила Розумовського змінити фах та за його підтримки розпочав навчання на архітектора. На навчання до себе його взять відомий архітектор Андрій Квасов - учень Растреллі. Здобувши освіту, спочатку працював помічником архітектора, а за два роки - самостійним архітектором. Знався не тільки на архітектурі, а й на військовій справі. Був період, коли його архітектурна діяльність на декілька років призупинилась: під час однієї із російсько-турецьких воєн (1768-1774 рр.) та деякий час після неї служив у штабі Румʼянцева. Дослідники архітектури схиляються до думки, що він міг бути залучений Квасовим до будівництва багатьох нині відомих обʼєктів в України та за її межами, проте допоки достовірної інформації для підтвердження цього припущення не знайдено. Точна дата його смерті також не відома: хтось вказує останні роки XVIII ст., за іншими джерелами початок - XIX ст.

За матеріалами Wikipedia, osvita.ua