Це - Дедюлін Олександр Васильович, професор, доктор ветеринарних наук, перший директор Державного інституту наукової і практичної ветеринарії. Його колеги-сучасники зазначали, що він знав практично все про інфекційні хвороби сільськогосподарських тварин, адже усе своє недовге життя (58 років) він досліджував сап, туберкульоз, сибірку, хвороби свиней, ящур, сказ тощо. Неодноразово брав участь в експедиціях по боротьбі з холерою та ліквідації епізоотії чуми рогатої худоби й сапу. Десятки його робіт були присвячені дослідженням методів та заходів боротьби з цими хворобами, адже від них гинули великі поголів’я худоби, що несло за собою шалені збитки для сільського господарства та тваринництва. Розробив метод щеплення проти ящура і туберкульозу. О. Дедюліна вважають також одним із українських учених, які стояли біля витоків імунобіології.
Для нас холодильники - повсякденна річ, без якої ми, напевно, вже не уявляємо своє життя. Проте трохи більше 100 років тому до цих «диявольських машин» ставились з великою пересторогою і недовір’ям. О. Дедюлін присвятив багато часу для популяризації холодильної справи та загальній системі роботи холодильників, опублікував ряд робіт з принципів роботи холодильників, їх санітарного значення для зберігання м’яса і м’ясопродуктів, вивчення змін у м’ясі при його тривалому зберіганні у холодильнику. Навіть організував Холодильний комітет у Харкові у 1912 р. та був обраний його головою. Разом із санітарією, мікробіологією, інфекційними хворобами свійської худоби, вивчав властивості м’яса. Був також визнаним експертом з м’ясознавства. Ще за роки студентства під час канікул працював на Петербурзьких різницях помічником ветеринарного лікаря та допомагав створювати Музей м’яса. У роки І світової війни Дедюлін став консультантом товариства Червоного Хреста, організував завод із вироблення м’ясних консервів для армії, на якому і сам працював. За добу підприємство випускало понад 100 тис. порцій. Консервування м’яса значно збільшило термін його зберігання, а відтак і покращення харчування військових. Неодноразово відряджався за кордон для поповнення знань та обміну досвідом та власними напрацюваннями, брав участь у міжнародних заходах з ветсправи. Помер Олександр Васильович Дедюлін 16 жовтня 1924 р. невдовзі після повернення із закордонного відрядження. Похований у Харкові на алеї захоронення почесних громадян міста.
За інформацією agroelita.info, wikipedia