Покої настоятеля.

Знаходяться в центральній частині монастирського подвір’я. Споруду зведено в ХVІ ст., вона згодом неодноразово перебудовувалася. Тоді ж з північного сходу від Покоїв настоятеля збудований одноповерховий корпус над льохами, з якого починається підземний хід. У ХVІІ ст. над цим корпусом зведено другий цегляний поверх, а у ХVІІІ ст., він був з’єднаний з Покоями настоятеля. В кінці ХVІІІ ст. до Покоїв настоятеля прибудовано Іллінську церкву. В ХІХ ст. Покої настоятеля , Іллінську церкву та корпус над льохами об’єднали в одну будівлю, внаслідок чого утворилася велика споруда складної конфігурації. Пам’ятка зазнала значних руйнувань під час Другої світової війни. Основний об’єм Покоїв настоятеля відновлено за проектом ХVІ ст. зі збереженням прибудови ХVІІІ ст. ( Іллінська церква не відбудовувалася). Зараз у приміщенні Покоїв розміщено експозицію музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».