Успенський собор

Дев’ятидільний, хрещатий, п’ятибанний,  мурований  Успенський собор – одна з найдовершеніших пам’яток архітектури українського Відродження. Розташований на високому пагорбі наддеснянського плато, він добре проглядається з найвіддаленіших куточків міста.

Собор стоїть на місці знищеного пожежею дерев’яного храму, перша документальна згадка про який датується 1654 р. Мурований собор закладено 1714 р. за сприяння гетьмана І.Скоропадського. Будівництво завершено 1722 р. За браком фінансування опоряджувальні роботи й виготовлення іконостасу тривали до 1731р., а заплановане будівництво дзвіниці не відбулося.

Архітектор  споруди  невідомий.  Будівельні роботи були виконані неякісно, внаслідок чого храм  незабаром почав  руйнуватися. 1748 р. у соборі велись перебудови під орудою майстра Івана Погарського. 1767 р. під південну й північну підпружні арки, які дали тріщини, підвели стовпи, зміцнили стіни вівтаря й прибудували південний і північний тамбури.

1820 р. до собору з заходу прибудовано двоярусну дзвіницю типу «четверик на четверику» та критий перехід до неї. Змінено і  барокові соборні бані: вони набули цибулястих форм, невластивих українській церковній архітектурі.

В храмі  збереглися фрагменти іконостаса першої половини ХVІІІ ст. – Царські врата, ікони «Спас», «Богородиця», «Покров Богородиці», «Трійця».

Успенський собор входить до комплексу пам'яток  Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» та є пам'яткою архітектури національного значення.