Успенський собор

Знаходиться на території Єлецького монастиря та є його головним храмом. Побудований у 2-й половині XII ст. за зразком однойменного храму Печерського монастиря в Києві, проте з певними відмінностями: тут з трьох сторін були споруджені невеликі притвори, а в південно-західному куті була влаштована капличка з апсидою. Це один з перших давньоруських храмів, при будівництві якого було застосовано рівношарову кладку. Інтер'єр прикрашали керамічні та шиферні плитки, вітражі та фрески. Фресковий живопис XII ст. вирізнявся високохудожньою майстерністю, але до сьогодні зберігся лише фрагментарно (приблизно 250 м²). Архітектурні стилі - візантійський, українське бароко. Проєктувався і будувався як однокупольний храм. Неодноразово руйнувався та відбудовувався. Наразі – чотирибанний.

У 1698 р. на замовлення Ю. Я. Лизогуба до південного боку собору було прибудовано усипальницю для Я. К. Лизогуба (після освячення 1701 року отримала назву церква Св. Якова).

Під час Німецько-радянської війни собор був спалений. Впродовж 1956-1960 рр. Проводились реставраційні та дослідницькі роботи.

Цей православний храм є домінантою серед об’єктів Єлецького монастиря  та  належить до пам'яток Національного архітектурно – історичного заповідника «Чернігів стародавній». Має статус пам’ятки мурованої монументальної архітектури національного значення.