Введенський монастир

Жіночий монастир був заснований удовою стародубського полковника Ганною Бриславською у другій половині XVІІ-го ст. Бажаючи присвятити залишок свого земного життя молитві за душу спочилого чоловіка, вона придбала ділянку землі та звела тут навколо власного житла келії для старих і бідних, а також дві церкви: Введення Богородиці та святого пророка Іллі.

У середині XVІІІ-го ст. обидва храми згоріли. Незабаром після пожежі черниці заклали нову Свято-Іллінську церкву. А 1778-го р. було освячено і кам’яний Введенський храм, що зберігся до нашого часу. У 1814р. поруч звели цегляну дзвіницю.

З середини ХІХ-го ст. обитель зазнала нових перетворень. Збудовано кам’яну огорожу, новий корпус келій, відкрито училище для дівчат, готель для прочан (готель Введенського монастиря), іконописну та іконостасну майстерні.  У 1877 р. училище для дівчат закрили.   Його приміщення переолаштували під  військовий шпиталь.

До жовтневого перевороту  1917 р. Ніжинський жіночий монастир мав велику територію з кам'яною огорожею, де  були церква й каплиця. Монастир мав господарство й пекарню. Дохідною частиною монастиря був двоповерховий готель, де квартирували заможні гості та навіть мешканці Ніжина. Ще монастир мав скит у лісі в урочищі Ветхе на околиці Ніжина, де були також ще одна церква та велика сільськогосподарська ферма. У радянські часи монастир закрили, а на його території облаштували артилерійський склад. Цінності монастиря були розкрадені, багато ікон знищено. У 1941 - 1943 р. монастир встиг попрацювати, а потім знову його закрили. У 1998 р.монастир відновив своє функціонування: поруйновані храми та в цілому монастирський комплекс був відбудований.Нині - діючий православний комплекс.