Келії монахів.

Розташовані в північній частині подвір’я Спасо-Преображенського монастиря. Їх побудовано в ХVІІ  ст. Споруда мурована, одноповерхова на підвалі, прямокутна в плані.

До келій примикає двоповерхова будівля. На підставі натурних досліджень,  було з’ясовано, що спочатку збудовано цю двоповерхову частину будівлі (ХVІ ст.). Перший поверх - цегляний. Його фасади прикрашали пілястри з красивим і дуже незвичним декором. Другий - дерев’яний, а під будівлею знаходився глибокий льох, який зберігся до нашого часу. Ця частина, ймовірно, використовувалась як лікарня. Дещо пізніше за єдиним задумом, але у два етапи було збудовано корпус келій. На першому етапі звели південно-західну частину, а потім відбулось злиття лікарні з новою будовою. Після цього за планом споруда стала віддалено нагадувати латинську літеру «L». За припущенням дослідників, будівництво келій розпочалось при господарюванні в монастирі Лазаря Барановича і завершилось за Михайла Лежайського. Зараз корпус келій використовується за призначенням, а в двоповерховій частині будівлі розмістились покої настоятеля.